- Державний заклад Спеціалізований (спеціальний) санаторій Косів МОЗ України

Перейти до вмісту

Головне меню:

------------------------------------------

------------------------------------------

------------------------------------------

------------------------------------------

------------------------------------------

  Місто Косів довго знаходилось під владою Австро-Угорської імперії, проте лише на початку минулого століття, коли Прикарпаття раптом стало польським, поляки побачили у Косові туристичний потенціал. Місто перетворилось на курорт, відкрились лікувальні заклади — залишки лікарні Аполлінарія Тарнавського можна побачити на території Державного закладу Спеціалізованого (спеціального) санаторію “Косів” - зараз він підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України.
  Р
озташований за 3 км від райцентру, у селі Смодна біля річки Рибниця на висоті 115 м. над рівнем моря, що  на Прикарпатті, понад 100 км. від м. Івано-Франківськ, 90 км. від Чернівців і 40 км. від Коломиї. Поблизу є залізнична станція Вижниця, а також прямий автобусний зв‘язок з Львовом, Києвом і Одесою.

  Курорт заснованно у 1891 році лікарем Аполлінарієм Тарнавським, зачинателем польської геріатрії, автором оригінальної схеми лікування і оздоровлення, написав книжку “Гігієна старості і старіння”. Починалось усе з того, що викупив старенький будинок із землею, в якому раніше жив греко-католицький священик. В цьому допомагає йому приятель ксьондз Юліан Лукашевич. З своєю сім'єю він жив в будиночку. Навпроти старого будинку А. Тарнавський будує двоповерхову віллу «Головна». Із цих двох будинків вийшов пізніше великий заклад.
  
Разом із дружиною та чотирма дітьми (дві дівчинки і два хлопчики) він перейшов жити до «Головної» вілли. Старша дочка Тереза помирає в семирічному віці і похована на римо-католицькому кладовищі в місті Косові. Молодший син Аполлінарій трагічно помер і похований також на цьому кладовищі. Старший син Вітек став лікарем і допомагав батькові в лікуванні пацієнтів. Дочка Циліна закінчила сільськогосподарську академію і також допомагала батькові по господарству. Успіху закладу дуже сприяло сірководневе джерело.

  Починався день у лічниці о пів на 6 годину ранку;

  • Пів години - ходьба по росі;

  • 1 година - гімнастика під музику;

  • Сніданок - (завжди до сніданку, обіду і вечері дзвонив дзвін, який сповіщав, що потрібно іти до їдальні).

  • Після сніданку - короткий відпочинок.

  • Півгодини фізичної праці.

  • Після цього всі йшли до ванн - водні процедури були 2 рази в день.

  • Дальше - сонячні ванни-на твердих дерев'яних лежаках пацієнти відпочивали до обіду.

  • Обід - о пів 1 години.

  • Після обіду - три рази в тиждень Аполлінарій Тарнавський читав лекції, як себе лікувати в домашніх умовах, після цього закладу.

  • Пізніше всі йшли на прогулянки.

  • Перед вечерею - гімнастика дихання, сам Тарнавський проводив.

  • Вечеря - о 7 годині.

  Син Вітек Тарнавський у своїй книзі «Мій батько» згадує, що після вечері дорослі бавились, як діти: танцювали, співали. У закладі була заборонена горілка і папіроси. У всіх одяг був світлий і сандалі на ногах.
О 9 годині - сповіщав дзвін - час сну.
О пів 10 годині - світла повинні бути згашені і вікна обов’язково відкриті.

  Під час І світової війни заклад не діяв. У 1914 році - лікаря арештували айстро-угорські вояки, його посадили до в'язниці у Вижниці, потім засудили до смертної кари, як зрадника. Завдяки клопотанням його колишніх пацієнтів, Тарнавського було врятовано. Лічниця відновила роботу аж у 1922 році.
  Тарнавський був чоловік простої лінії: що думав - те і говорив, а що обіцяв - одразу виконував. Окрім свого медичного покликання знався добре на садівництві і городництві. Коли був змучений, ішов до саду і там відпочивав працюючи. А. Тарнавський був абсолютним господарем, як і в сім’ї так і в лікувальному закладі.

 

  Тарнавський завіз до Косова понад 157 видів рослин. Він заклав великий сад, парники, вирощував городину і квіти. Від нього, в Косові навчились вирощувати помідори, салати, виноград, яблука «йони».
  В закладі А. Тарнавського з року в рік вводились нові процедури та впроваджувалися нові методи лікування. Тут лікували від ожиріння, захворювання органів дихання, органів травлення та від нервових недуг.
  У вересні 1939 року через переслідування більшовицької влади Аполлінарій Тарнавський виїжджає з міста Косова до Єрусалиму. В березні місяці А. Тарнавський пішов на прогулянку, після чого захворів на запалення легень і у квітні 1943 року помирає. Похований на горі Сіон в Єрусалимі.
  У 1939 - 1947 роках на території закладу було розташована військова частина.

 

  В 1946 році цей заклад було відновлено, як державну медичну установу, а згодом було побудовано новий триповерховий корпус і школу. Та збереглись також декілька старих, але дуже гарних будиночків. В 1993 році санаторій визнано пам'ятником архітектури.

 
 
 
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню